В Городнянському районі розбирались як скористатись перевагами децентралізації

4














Тренером семінару був експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай. Він доступно і цікаво, у формі інтерактивного діалогу зі слухачами, розкрив основні питання, які стосуються актуальної реформи сьогодення – децентралізації. Для Городнянщини це процес надзвичайно болісний, а місцями і не зовсім зрозумілий, у який громади включаються повільно і не всі.

Міський голова Андрій Богдан наголосив, що децентралізація – це основна необхідна реформа, яка покличе за собою інші.

—Останні роки позитивних змін у нашій країні не спостерігається. Чому?  Бо держава перебрала на себе не властиві їй функції, — сказав він. – На жаль, сьогодні ця актуальна реформа стримується тим фактором, що вона здійснюється на основі добровільності, термін чого занадто затягнувся. Нині потрібно робити рішучі, впевнені і зважені кроки до того, щоб здійснити якісні зміни. І хоча Городнянщина знаходиться не у найвигіднішому становищі серед громад, зважаючи на її прикордонне розташування, іншого виходу у нас нема, — впевнений міський голова.

Заступник голови райдержадміністрації Тетяна Захарченко висловилась за необхідність підтримання реформи децентралізації як невідворотнього процесу.

Організатори семінару – представники благодійного фонду «Майбутнє Чернігівщини», депутати обласної ради Ігор Базалінський та Андрій Прокопенко пояснили, що мета зустрічі – детально розібратись в усіх нюансах реформи, для того щоб скористатися всіма перевагами, які вона несе.

Тренер Олександр Солонтай розповів городнянцям не тільки про історію виникнення та хід реформи децентралізації, а й про механізми об’єднання громад, інші ключові складові децентралізації та про подальші перспективи, в тому числі про адміністративну, конституційну та інші реформи.

—Децентралізація набирає обертів, але уряд гальмує, — сказав він. – На старті у реформи було багато прихильників, бо кожен розумів цей процес по-своєму. А коли стало зрозуміло, що ця реформа робиться виключно для того, щоб утворити країну вільних громадян, які б реально володіли владою на місцях, їх значно поменшало. І сьогодні можна спостерігати, як владні структури на словах підтримують реформу, бо так вимагає Євросоюз, а на ділі зволікають всіма доступними способами, бо владу віддавати ой як не хочеться.

Слухали експерта уважно. Жваво включались в дискусію, питали про наболіле, висловлювали свої думки, тривоги і сподівання.

—У мене специфічна громада, яка складається з розкиданих серед лісового масиву 9 населених пунктів, —ділилась Людмила Куца, сільський голова Моложави. –На відміну від колег, я здебільшого вимушена займатись соціальними питаннями, бо мешканці нашої сільради позбавлені найнеобхіднішого – доріг, транспортного сполучення тощо. Ми розуміємо, що необхідно щось міняти, от тільки як правильно це зробити? Я на цьому семінарі для того, щоб отримати відповіді на питання, що хвилюють. А головне – хочу, щоб мені відповіли, чи не трапиться, бува, так, що нам скажуть: «Самі об’єднались, самі захотіли – тож і виживайте, як хочете».

—Хочеться дізнатись про наслідки реформи, — сказав Олександр Ткаченко, сільський голова Хрипівки. – Чи не буде допомога держави одноразовою? Що робити потім? Як неспроможна громада може стати спроможною, звідки братиме надходження? Ми –найближча громада до Городні. І від децентралізації тільки виграємо, об’єднавшись з райцентром. А як бути іншим колегам?

—Зрозуміло, що децентралізація – процес необхідний і невідворотній, — зазначив сільський голова Лемешівки Василь Коновалов. — Але як її робити на практиці? У нас у село зайшов інвестор, готовий надавати робочі місця і достойну заробітну плату, але ніхто не хоче йти працювати. Навіщо, якщо державна система забезпечує пільгами та субсидіями? Отримали понад дві тисячі субсидії за тверде паливо – пропили. І жалкують, що таку допомогу  дають раз на рік, а не щомісяця. Допоки центр зайнятості та система соціальних пільг та субсидій розбещуватимуть людей, як можна розраховувти на те, що бюджет сільської громади наповнюватиметься за рахунок податків з доходів фізичних осіб?

На всі ці та інші питання в ході спільних дискусій знаходили відповіді учасники семінару. Олександр Солонтай розповів, що створення об’єднаної громади – це фактично боротьба за право отримати в місцевому бюджеті 60% податку на доходи фізичних осіб та витратити їх на ті проблеми громади, які вона вважає пріоритетними. І не тільки. Об’єднана громада – це спосіб перейти до справжнього самоврядування. А от небажання щось змінювати, працювати – це стереотипи, які необхідно ламати, інакше віз не зрушиться з місця.

Крім озвученої можливості отримати 60% податку на доходи фізичних осіб до власного бюджету, об’єднані громади матимуть ще й такі переваги: державний бюджет надаватиме прямі державні субвенції на медицину та освіту; громада матиме ряд пріоритетів в державних фондах та в інших програмах; якщо райони будуть скасовані, об’єднана громада стане самостійною складовою області, як це вже зараз є з містами обласного значення; статус об’єднаної громади дозволяє обирати старосту або відкрити філію ЦНАПу у кожному населеному пункті не залежно від того, була там раніше сільська рада, чи не було.

Однак, як зазначив Олександр Солонтай, життєво необхідна сьогодні реформа натикається на «підводні» камені – це вже згадувані «палки в колеса» від влади, яка часто опирається цьому процесу. Також проблемним моментом є те, що частина громад не може об’єднатися через те, що місцеві громади-сусіди не згодні, або згодні так, як це не передбачено в перспективному плані об’єднання.

Семінар підняв завісу над багатьма незрозумілими питаннями. Всі його учасники залишились дуже задоволені і манерою експерта подавати матеріал, і доступними роз’ясненнями тих питань, на які вони раніше не могли знайти відповіді. Всі висловили побажання, щоб подібні зустрічі продовжувались, бо вони необхідні у суперечливому, непростому сьогоденні. 

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий