Знайомтесь, це Стасік і його друзі

3














Знайомтесь, це Стасік і його друзі

Стасік був серед студентів, які кидали тортіки у замміністра фінансів. Після тортожбурляння вони кричали: «гроші на стипендії, а не на війну!»

Стасік дуже цікава людина. В 2012-му він активно агітував і голосував за КПУ (пам’ятаєте, яка тоді у них кампанія була? Майже на кожному борді висіли, навіть Королевську переплюнули, навіть Стасіка загітували!).

Іще Стасік любить цитувати Маркса. Судячи з усього писати і читати вітчизняна освіта Стасіка таки навчила.

Іще Стасік любить репостити організацію «Пряма дія», яка дуже не любить президента, мера і взагалі людей. Періодично «Пряму дію» б’є цивільний корпус «Азова». Розуму їм це не додає. А шкода…

Стасік, як «типовий лівий» хоче шари і «равєнства». Він пише чистою українською мовою для «лівих» сайтиків статті про несправедливість здорожчання проїзду та переоцінку українським суспільством «грузинських реформ». Ще його дуже непокоїть заборона російських пропагандистських книжок в Україні. При цьому він накатав цілу статтю про те, яким має бути підручник історії в Україні (у цій статті він згадує і «волинскую різню», і зв’язки ОУН з фашистами).

Іще у Стасіка багато «друзів». І деякі з них відверто підтримують сепаратизм і навіть служать в ополчєніях. Вони люблять постити усіляку хєрь про руськовєсну і «історію новоросії».

Розумні люди пишуть, що організацію тортомєтанія, в якому взяв участь Стасік, взяла на себе маловідома організація СоцРух. Шо характєрно, пишуть що вона знаходиться на грантах якогось «фонда Рози Люксембург». А він, в свою чергу, сидить на підсосі у «лівої» німецької партії Die Linke. Ці чудові німецькі ліваки хочу зняття санкцій з Росії та іншої ватної єрєсі.

От вам приклад чудового «івенту» від «Фонду Рози Люксембург».

«Івент» проходив у Москві у центральному будинку журналістів. Там поважні спікери росказували про «проблєми з правами чєловєка» в сучасній Україні і взагалі рішали, як нам тут жить. Я здогадуюсь, що «розіп’яті мальчики» там особисто показували вавки від бандерівських цвяхів.

Отакі от справи. Взагалі знаючі люди кажуть, що на осінь нас чекає чергова хвиля провокацій, побитих шибок в російських банках, незрозумілих людей у формі, які будуть дискредитувати АТО, захвачувати готелі і чогось вимагати. Багато буде всякого. Московія ніяк не хоче нас відпускати. Але наша армія стає сильніша. А ми розумніші. Ми не поведемось.

А от завтра буде 1 вересня, і Стасік знову піде на пари. І якщо він вимагає стипендію — то значить, учиться він на бюджеті, тобто за наш з вами кошт. І плювати на державу, яка оплачує тобі освіту і на військових, які тебе захищають, щоб ти падло вчився, дуже нерозумно. Але Стасік того не знає. Стасік хоче стипендію, знайти дівчину і комунізм.

Будь розумним

Не будь як Стасік.

PS — Додатки і посилання

Додаток №1 — зауваження автора:

Я проти урізання стипендій. Я обома руками за науку і освіту. Я дуже сподіваюся, що наше Міносвіти рано чи пізно таки навчить вузи видавати ринкових спеціалістів, яким не прийдеться, як мені 10 років тому, потім іще кілька років самостійно навчатись на роботі. Я вважаю, що освіта — це святе, і її не треба чіпати навіть під час війни. Реформувати — однозначно. Оптимізувати — 100%. Урізати — за жодних умов.

Сінгапур, на який ми любимо споглядати, на початку своєї історії за шалену валюту віз до себе викладачів з усього світу. Тоді вони були безмежно позаду нас. Вони імпортували будівельний пісок, прісну воду, і військова ситуація у них була не з приємних. Але вони сіяли зерна, і згодом ті дали плоди. Зараз навіть і не віриться, що ми колись були незрівнянно попереду цієї купки островів, яка зараз має більший обсяг експорту товарів там послуг, ніж Росія з усіма її копанками і трубами (578 проти 559 млрд дол.). Освіта важлива, найважливіша. Але правильна, якісна і чесна — а значить, реформована і доступна.

Але жбурляння тортом у замміністра — це не шлях до Сінгапуру. Це тупорила провокація «п’ятої колони», яка буде продовжена і підтримана різними мутними псевдостудентськими та псевдоАТОшними «рухами» та «організаціями». Військовим шляхом росіяни уперлись у глухий кут. Далі буде шлях політичний або політично-військовий. З мітингами і «третіми Майданами», шинами і ниттям про тарифи і так далі. Або буде повноцінна війна (хочеться вірити, що до цього не дійде)

Я сам не в захваті від влади. Мені не подобаються тарифи та ігри навколо стипендій.

Але я точно не стану в одну колону з галасливим люмпеном. Вже надто він схожий на той, який два з половиною роки тому вийшов на площі Криму і Донбасу. І я надто гарно бачу, куди це їх привело.

Я за науку і освіту. Я критично ставлюсь до влади. І я категорично проти проросійської наволочі, яка намагається розкачувати мою країну зсередини.

Знайомтесь, це Стасік і його друзі

Знайомтесь, це Стасік і його друзі

Знайомтесь, це Стасік і його друзі

Знайомтесь, це Стасік і його друзі

Знайомтесь, це Стасік і його друзі

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий