Україна відновлює національну пам’ять

42














Україна відновлює національну пам’ять

«Лікування пам’яттю» — таким чином планують шукати розв’язок головних суспільних проблем в Українському інституті національної пам’яті, який відтепер не лише вивчатиме минуле, але й здійснюватиме державну політику. Відповідне рішення прийняв Уряд цього тижня.

Доступ до архівів радянських спецслужб і створення спеціального архіву національної пам’яті, декомунізація та засудження злочинів радянського режиму, широке інформування громадян про факти українського минулого ХХ століття — такі пріоритети роботи установи.

Українському інституту національної пам’яті повернули статус та повноваження органу центральної виконавчої влади — відповідне рішення прийняв Кабінет Міністрів України 9 липня. Про це розповів на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі директор УІНП, історик Володимир В’ятрович. «Це рішення Уряду стало певним підсумком перших 100 днів роботи Інституту у новому форматі. Повернення УІНП статусу органу влади — це створення можливостей для формування системної політики національної пам’яті на урядовому рівні», сказав він.

Одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, — реалізація політики національної пам’яті. Йдеться про впровадження системи заходів, спрямованих на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократичних практик, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності, які мали місце на території України у 1917–1991 рр.

Що це означає, пояснює директор УІНП Володимир В’ятрович: «Ми зробимо так, аби кожен мав доступ до фактів про наше минуле. Висновки — справа кожного, але можливість знати має надати держава. Ми розповімо людям, що відбувається із суспільствами, де режим нехтує правами людини. Ще 20 років тому було вдосталь тих, хто міг розказати це своїм дітям особисто. Час минув, і зараз це завдання держави, яка хоче і стане демократичною розвиненою країною. Ми збережемо місця — музеї, заповідники — де і через покоління кожен українець зможе відчути, як два тоталітаризми — нацистський та комуністичний — забирали наше майбутнє. Так у Європі народи, які мали подібну історію, формували суспільний імунітет проти порушень прав людини. Врешті вибір завжди за суспільством, але запустити антитіла має держава. Щоб сказати: цього ніколи не повториться. Уряд Арсенія Яценюка на цьому тижні сказав це від імені Української держави».

Заступник директора УІНП Олександр Зінченко головним завданням бачить популяризацію маловідомих сторінок української історії ХХ століття. Зокрема, у планах створення науково-популярного часопису «Пам’ять.UA», проведення інформаційних заходів, реалізації проекту інформаційного і музейного центру «Дім Терору» у Харкові. «Для подоланні тоталітарного минулого Україні потрібний діалог між регіонами і поколіннями. Ключове слово — діалог», — переконаний історик, редактор «Історичної правди» Олександр Зінченко.

За словами першого заступника директора УІНП Аліни Шпак, пріоритетом для Інституту є створення спеціального архіву для збереження і відкритого опрацювання документів спецслужб колишнього СРСР у формі Галузевого державного архіву УІНП. «Цей архів включатиме матеріали колишнього КГБ, що їх наразі зберігають в СБУ, Службі зовнішньої розвідки (СЗР), МВС, — пояснює Аліна Шпак. — Виведення архівів колишніх спецслужб у цивільне відомство — це міжнародна практика».

Заступник директора УІНП Володимир Тиліщак розповів, що УІНП планує взяти під свою опіку місця поховань полеглих за Україну, зокрема, військові поховання, у тому числі і тих, хто загинув захищаючи суверенітет і цілісність України сьогодні. Одне із завдань УІНП — створення Національного пантеону у Києві. «Україна потребує створення Пантеону видатних національних героїв – як сакрального місця пам’яті, — говорить Тиліщак. У всьому світі такі пантеони є національною гордістю держави, вони формують у свідомості людей патріотизм та повагу до минулого та сучасного країни. Такий пантеон засвідчить — Україна пам’ятає своїх героїв».

А лише там, де пам’ятають про загиблих, є ті, хто захищає живих — переконані в Українському інституту національної пам’яті.

Нагадаємо, що мета Українського інституту національної пам’яті (УІНП) полягає у розробці та втіленні державної політики національної пам’яті — системи заходів, спрямованих на збереження та відновлення пам’яті народу, подолання наслідків тоталітарного минулого та зміни суспільних відносин задля розвитку демократичних практик, дотримання прав та свобод людини, громадянської толерантності та відновлення справедливості щодо жертв політичних репресій, геноциду та злочинів проти людяності, які мали місце на території України у 1917–1991 рр. Діяльність Інституту дозволяє забезпечити виконання положень Резолюції ПАРЄ 1481 (2006), Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ «Возз’єднання розділеної Європи» (2009), а також впровадити європейський підхід в політиці доступу до архівів, визначений Рекомендацією № (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи, а саме доступу до архівів спецслужб із забезпечення обов’язкової можливості для кожного громадянина дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії як невід’ємної ознаки демократії, повідомляє Український інститут національної пам’яті.

По материалам http://svoboda.fm/

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий