Цензура в Росії вже починає діставати тих, хто був лояльним до влади

9














Цензура в Росії вже починає діставати тих, хто був лояльним до влади

У Росії цензура, як видається, майже дійшла до радянської межі. Ось уже «Роскомнадзор» (так тепер називається російський цензурний орган) погрожує заблокувати Linkedin, пояснюючи свій намір … захистом інтересів користувачів соцмережі.

Буквально пояснення звучить так: «Ми просто реагуємо на повідомлення у ЗМІ, що мають стосунок до проблем із безпекою персональних даних російських громадян.

Так ось, із 2010 року у мережі Linkedin відбувалися великі скандали, пов’язані з витоком призначених для користувача даних. Тому цього літа ми направили їм у досудовому порядку два листи з проханням надати відомості про виконання ними закону про локалізацію персональних даних на території РФ». І коли задовільних відповідей не було, за запитом «Роскомнадзора» Таганський суд вніс Linkedin до реєстру порушників прав суб’єктів персональних даних.

Суто турбота про права користувачів. Ніякої політики! Тільки не треба забувати, в якому світі ми живемо. У всіх соціальних мережах періодично трапляються хакерські атаки, і внаслідок цього відбуваються масштабні витоки персональних даних користувачів.

Природно, користувачам це не подобається. Настільки ж природно, що соцмережі, які зазнали хакерських атак, обіцяють, що вдадуться до певних заходів для того, щоб не допустити витоку персональних даних надалі. Тільки всі чудово розуміють, що ці обіцянки в принципі не здійсненні.

Боротьба хакерів із захистом від хакерських атак — це вічна боротьба меча й щита. Постійно вдосконалюються засоби нападу й засоби захисту, що протистоять їм. Рано чи пізно система захисту дасть збій, і здійсниться новий витік персональних даних. І «Роскомнадзору» не важко буде знайти групу користувачів даної соцмережею і від їхнього імені або просто під приводом захисту їхніх інтересів подати позов до суду й заблокувати ту чи іншу соціальну мережу на території Росії на свій розсуд. До речі, для цього нескладно буде самим організувати хакерську атаку за допомогою підконтрольних ФСБ хакерів.

Зауважу, що під блокуванням «Роскомнадзора» давно вже перебувають «Грани.ру», «Каспаров.ру» та інші опозиційні до влади інтернет-ресурси. Але їх охоплення навіть і до блокування не можна порівняти з охопленням користувачів великих соцмереж. Зрозуміло, існують різні способи обходу блокування, якими користувачі опозиційних інтернет-сайтів успішно користуються.

Очевидно, якщо справа дійде до реальної блокування Linkedin (а потім, дивись, і Facebook, ВКонтакте, Twitter тощо), то користувачі будуть шукати і знаходити способи обходу блокувань.

Надійно заблокувати інтернет можна лише за іранським та китайським зразком, спорудивши своєрідну «інтеренет-стіну» між країною і рештою світу. Не виключено, що в Росії розглядають і такий варіант. Як відомо, 1 вересня набули чинності поправки до закону «Про персональні дані», які вимагають локалізації персональних даних користувачів на території Росії.

Будь-яка російська або закордонна компанія, орієнтована на роботу з російськими користувачами, повинна забезпечувати запис, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення персональних даних росіян з використанням баз даних, що перебувають на російській території. Низка компаній в принципі не може виконати ці вимоги, і в «Роскомнадзора» на разі немає засобів контролю за виконанням цього закону, який отримав назву «закону Ярової», так само як і немає технічних засобів зберігання й роботи з таким масивом даних. Але фахівці із ФСБ зараз посилено працюють над вирішенням відповідних технічних проблем.

Соцмережі — це саме те, що найбільше хвилює російську владу. Адже у всіх революціях останнього часу соціальні мережі відігравали значну роль, дозволяючи учасникам протесту оперативно й незалежно від влади координувати свої дії. Нехай зараз умов для революції в Росії немає, але хто знає, що буде через кілька років. Тому інтерес російської влади до повного контролю над інтернетом цілком зрозумілий. Але ця ідея навряд чи здійсненна без серйозних соціальних потрясінь.

Адже такий контроль не тільки вкрай негативним чином позначиться на економічному розвиткові країни, але й торкнеться десятків мільйонів користувачів інтернету, які представляють найбільш активну частину населення. Вони точно будуть почувати себе доволі некомфортно в умовах тотального контролю влади над інтернетом. І це невдоволення саме по собі може вилитися у протестні дії.

Зрозуміло, цензура в Росії не обмежується інтернетом. І вона вже починає діставати навіть тих представників творчої інтелігенції, які були лояльні до влади. Багато галасу наробив виступ художнього керівника театру «Сатирикон» і сина знаменитого естрадного сатирика Костянтина Райкіна в Союзі театральних діячів. Він вказав на неприпустимість цензури з допомогою нацьковування на ту чи іншу виставку або виставу досить специфічних «громадських організацій», так само як і за допомогою вимог до діячів мистецтва з боку державних регулюючих органів.

Йому відповів прес-секретар президента Дмитро Пєсков, який заявив, що «природно, якщо держава дає гроші на ту чи іншу постановку, держава має право окреслити ту чи іншу тему, держава замовляє твори мистецтва на ту чи іншу тему».

Біда лише в тому, що в Росії всі комерційно значимі проекти у царині культури, тобто з більш-менш масовим охопленням аудиторії, можуть здійснюватися тільки за участю і з благословення держави. Жоден олігарх не ризикне субсидувати фільм, виставу, книгу або виставку без прямого схвалення з боку влади, не має значення, чи в особі Кремля, чи Мінкульту, чи інших інстанцій. Тож держзамовлення — це та сама цензура радянських часів.

Щоправда, Пєсков проявив певний лібералізм, порекомендувавши горезвісному лідерові «Ночных Волков» Олександру Залдостанову на прізвисько «Хірург» вибачитися перед Райкіним, щодо якого байкер без церемоній заявив: «Під виглядом свободи ці райкіни хочуть перетворити країну на стічну канаву, якою текли б нечистоти». Але «ночной волк» вибачатися відмовився, сміливо продемонструвавши свою незалежність від кремлівських рекомендацій і повне торжество свободи слова.

А тут ще голова Ради Федерації Валентина Матвієнко почала перейматися тим, що «закручування гайок» із боку влади може бути небезпечним, оскільки є ризик вийти за розумну межу. Така спокуса часом при владі з’являється, але вона приховує у собі велику небезпеку». І закликала слухати не тільки системну опозицію, яка проти влади не йде, але й опозицію позасистемну.

Не виключено, що такий лібералізм Валентини Іванівни пов’язаний з планами Кремля перемістити її з Ради Федерації на менш значущу й менш публічну посаду. Але навряд чи всі ці слова відображають реальні наміри влади хоч трохи послабити затиск незгодних. Радше подібний показний лібералізм призначений для Заходу, щоб послабити хвилю критики путінського режиму.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий