Другий ешелон. Де беруть і як витрачають гроші партії Гриценка, Тягнибока та Гацька

0














У трійку партій, які витратили найбільше, увійшли Аграрна партія, «Укроп» та «Свобода»

Звідки беруть гроші та на що їх витрачають політичні сили, які не потрапили до українського парламенту на попередніх виборах, проте мають усі шанси потрапити туди на наступних? Чи готові такі політичні сили до ролі представників усього народу, а суспільство – до їх фінансування з власної кишені?

У народі побутує думка, що позапарламентські партії більш доброчесні, адже вони, порівняно з «мастодонтами» при владі, мають значно менше матеріальних можливостей, не приймають доленосних для країни рішень, а отже, значно менш привабливі для олігархів, які через політиків залагоджують власні бізнесові інтереси.

Так це чи ні – спробуємо розібратись далі.

Політична вибірка

Аналітики центру «Ейдос» під час форуму «Фінансова еволюція українських партій: реформа чи імітація» вже аналізували звіти парламентських партій та презентували їхній рейтинг доброчесності.
Тепер надійшла черга дев’ять яті позапарламентських, а саме Аграрної партії, «Кропу», «Свободи», «Демократичного альянсу», «Сила людей», «Нашого краю», партій «За конкретні справи», «Успішна країна» та «Громадянська позиція».

Інна Грищенко,

експерт центру «Ейдос»

«З-поміж 352 політичних партій наша команда не випадково обрала лише дев’ять ять для аналізу. Ми намагались оцінити фінансові звіти тих політичних сил, які мають найбільше шансів потрапити до парламенту на найближчих виборах або хоча б отримати державне фінансування на свою діяльність. Проте на сьогодні електоральні настрої дуже непевні – величезна кількість виборців у невизначеності, тому додатковими показниками слугували «реальність» функціонування партії – значна кількість представників у органах місцевого самоврядування та відображення у фінансовому звіті достатніх для забезпечення діяльності партії фінансових можливостей. Окрім того, до вибірки потрапили лише ті партії, які є офіційно зареєстрованими і на котрі не поширюється заборона до участі у виборах».

Партії обирались за п’ятдесят ятьма показниками, два з яких – офіційна реєстрація та відсутність заборони до участі у виборчому процесі – застосовувались до всіх. Інші три застосовувались до партій окремо. Йдеться про не менше 1 мільйона гривень копійчаного обороту за рік та не менше 100 партійних представників в органах місцевого самоврядування, а також вищий 2% рейтинг, що визначався на підставі останніх соціологічних даних.

Проаналізувавши фінансову звітність партій, які потрапили у вибірку, оцінили їх за такими критеріями: прозорість, інституційна спроможність, підзвітність. Також оцінили доходи (у тому числі й у регіональному розрізі) та видатки.

Трійку лідерів щодо прозорості, яка передбачає оприлюднення партіями своєї звітності як на офіційних сторінках в інтернеті, так і через листування, склали Аграрна партія (60%), «Демальянс» та «Свобода» (по 50%).

Доволі низькі показники за цим критерієм показують неготовність партій бути відкритими. Політичні сили дуже втаємничують свою діяльність та не використовують доступних можливостей, як-від власні сайти для завоювання підтримки виборців. Сайти деяких політичних сил схожі на гру в хованки, де складно знайті навіть контактну інформацію, не кажучи вже про щоквартальні звіти чі висновки проходження перевірок.

Інституційна спроможність покликана показати наявність у партії достатніх ресурсів для здійснення реальної політичної діяльності на різних рівнях, розпорядження бюджетними коштами та виконання антикорупційного законодавства. Найкращими у цій категорії стали «Громадянська позиція» (75%), Аграрна партія (76%) та «Укроп» (90%).

Третім критерієм стала підзвітність, що передбачає належно та вчасне звітування партією щодо наявних у неї матеріальних благ. У цій частині лідерство між собою поділили «Демальянс» (86%), «Свобода» (90%) та «Успішна країна» (95%).

Отож за загальним рівнем доброчесності позапарламентських партій п’ятому ятірку найкращих склали такі партії, як «Укроп» (66%), «Успішна країна» (67%), «Свобода» (69%), «Демальянс» (72%) та Аграрна партія (74%).

Нагадаю, що у парламентських партіях трійка лідерів – БПП «Солідарність», «Об’єднання «Самопоміч» та ВО «Батьківщина», а останні місця – Опозиційний блок «Народний фронт» та Радикальна партія Ляшка.

Самозабезпечення чи утримання виборцем?

Рейтинг партій щодо їх заможності можна переглянути на графіці нижче. Зазначимо лише, що в доходах враховано звіт центральної партії та обласних осередків, в кого вони присутні.

Сергій Адаменко,

редактор порталу «Партійна каса»:

Коли ми ввели в базу даних свого порталу доходи політичних партій і порівняли їх, ми не повірили своїм очам. Ми розуміли, що непарламентські партії показують більше доходів, але щоб така різниця. Судіть самі: доходи дев’ять яті непарламентських партій – 42,9 млн грн, а шести парламентських, якщо не враховувати держфінансування – 24 млн. Це говорити про ті, що партії іншого ешелону, в умовах глибокої політичної кризи парламентаризму, готові увірватись до когорти політичної еліти України.

Найкращу фінансову картину мають Аграрна партія, «Укроп» та «Свобода».

Більше того, доходи «аграріїв» – це абсолютне лідерство серед усіх партій України. І не тому, що ця партія – найбагатша, а тому, в першу чергу, що вона не соромиться коказувати свої доходи, незважаючи на те, що левова частка її спонсорів – це заборонені законодавством юридичні особини з іноземними власниками, а простіше – офшорні фірми. Детальніше про це тут.

Для порівняння: бюджет Аграрної партії у 2,5 разу більший, ніж бюджет ВО «Батьківщина» та в 10 разів більший бюджету «Об’єднання «Самопоміч», якщо не брати до уваги бюджетної підтримки останніх двох.

Спонсори «Кропу» – це бізнесмени та фірми на місцях по всій території країни, адже один з її керівників – сам мільярдер Коломойський. Щодо структури, то 75% доходи від фізосіб. Про спонсорів і не тільки тут.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий