Гернот Ерлер: «нормандський формат» повинен тривати

Про очікування від Берліна візиту Петра Порошенка і про те, чи потрібна нова динаміка «нормандської четвірці», DW розповів уповноважений уряду ФРН з питань співпраці з РФ Гернот Ерлер.20 травня президент України Петро Порошенко приїде в Берлін, де відбудеться його зустріч з канцлером ФРН Ангелою Меркель (Angela Merkel). Розмова обіцяє бути хоч і дружнім, але непростим — у Берліна є претензії до Києва. Про деталі DW попросила розповісти уповноваженого уряду ФРН з питань співпраці з РФ Гернота Ерлера (Gernot Erler).

DW: Які очікування у німецької сторони від зустрічі канцлера Меркель і президента Порошенко?

Гернот Ерлер: Вона пройде в традиціях багатьох подібних зустрічей, які були в минулому. Принцип федерального уряду — докладати зусиль для політичного врегулювання українського конфлікту. Це включає контакти як з російською, так і українською сторонами. Тому зрозуміло, яка тема буде стояти на першому плані цих переговорів: реалізація мінських домовленостей.

— А як вважають в Берліні, що саме гальмує мінський процес?

— Сторони конфлікту знову і знову говорять нам, що зацікавлені в реалізації 13 пунктів мінського угоди. Однак звітів ОБСЄ ми бачимо, що в зоні конфлікту кожен день відбувається від 700 до 900 порушень режиму припинення вогню. Місія ОБСЄ 23 квітня втратила вбитими санітара з США. Чотири мирних жителя нещодавно загинули в Авдіївці. Війна триває, так що у Берліна все більше сумнівів у тому, що існує достатня політична воля обох сторін дотримуватися перемир’я.

— Є сумніви в політичній волі як Києва, так і Москви?

— Так. Звіти (ОБСЄ. — Ред.) свідчать, що порушення припинення вогню мають місце з обох сторін. Це суперечить запевненням як Володимира Путіна, так і Петра Порошенка про те, що є бажання дотримуватися угод.

— Обстріл не припиняються, люди гинуть, але яких-небудь істотних змін ситуації на фронті не спостерігається. Чи можна говорити, що конфлікт рухається в напрямку заморожування?

— Ви досить точно описуєте ситуацію на лінії фронту. Однак є політичні зміни. Блокада залізничних шляхів призвела до того, що зараз неможливо вільне переміщення товарів. Відчуження українських підприємств на контрольованих сепаратистами територіях. Почасти це було реакцією на українські дії. Далі, впровадження в обіг рубля (окремих районах. — Ред.) Донецької області. Росія визнала документи, які видають сепаратисти. Це ті події, які нас турбують, оскільки вони віддаляють Донбас від решти України, а також погіршують життя людей. А також вони, звичайно, не відповідають нашим цілям: досягнення політичного врегулювання конфлікту, яке має в підсумку відновити суверенітет України на всій її території.

— А відповідало б замороження конфлікту інтересів Німеччини?

— Питання, а що саме означає «заморожування». Завершити бойові дії — вища мета. А також уникнути смертей, які трапляються щодня або щотижня, і, зрештою, досягти дійсно сталого режиму припинення вогню. Як це називати — «заморожуванням» чи ні — другорядне питання. Головне, щоб зброя замовкло.

— І тут виникає питання про «нормандському форматі». Одним з його учасників був Франсуа Олланд. Тепер на посаді президента Франції його змінив Емманюель Макрон. Чого очікувати від «нормандської четвірки» зараз?

— Перед цим (обранням Макрона. — Ред.) відбулися вибори в Америці. І виникли сумніви, чи не зміниться щось в «нормандському форматі», чи не з’явиться там нова роль для США. Моє враження: зараз існує консенсус, що «нормандський формат», тобто співробітництво Німеччини, Франції, України і Росії в напрямку політичного врегулювання конфлікту, повинен продовжуватися. Я не бачу ніякої проблеми в переході від Олланда до Макрону. Макрон був у Берліні, у нього була можливість підняти це питання в розмові з урядом ФРН. У мене склалося враження, що адміністрація Дональда Трампа не має інтересу брати на себе додаткові завдання в Європі і, швидше в продовження курсу адміністрації Барака Обами, вважає це європейської проблемою, яку повинні вирішувати європейці. Хоча, звичайно, ми завжди дуже детально інформуємо американську сторону.

— За вашими словами, Вашингтон не бажає брати участь у «нормадском форматі». Створюється враження, що Берлін теж не в захваті від цієї ідеї. Це так?

— В Берліні вітають будь-який варіант розвитку процесу, який би привів до великих успіхів, ніж зараз. Але, як я вже сказав, американська сторона не зацікавлена в зміні формату. Це те враження, яке у нас склалося. Я думаю, що це також зрозуміли і в Києві.

— А ви могли б детальніше розповісти про ту роль, яку США досі грали в «нормандському форматі»?

— В адміністрації Обами можна було помітити задоволення тим, що залучення США до переговорів не було необхідним. З-за відомого розвороту Обами до Азії у Вашингтоні не було ніякого невдоволення тим, що Німеччина і Франція взяли на себе більше відповідальності в Європі. Як я вже говорив, завжди проводилися консультації та узгодження з Америкою. Проте — жодної прямої участі США. Схоже, що так і буде продовжуватися.

— Під час зустрічі Меркель з Макроном йшлося про намір надати нову динаміку німецько-французьким відносинам. Варто очікувати також нової динаміки у роботі «нормандської четвірки»?

— Я можу тільки сподіватися на це! І неважливо, завдяки якій стороні може виникнути ця нова динаміка, адже зараз ми маємо свого роду застій. Слід визнати, що зустріч в Сочі (між Меркель і Путіним. — Ред.) завершився без конкретних результатів у тому, що стосується українського конфлікту. Нас турбує, що ми, по суті, не просуваємося вперед. Якщо Макрону вдасться привнести нову динаміку, то це буде тільки на користь всім учасникам, оскільки ми дійсно потребуємо рухи в політичному процесі.

— На адресу України досить часто звучить критика з Заходу. Наприклад, кілька днів тому посли держав «великої сімки» висловили занепокоєння щодо законопроекту, який може поставити під питання незалежність НАБУ в разі його прийняття. Як ви бачите ситуацію з боротьбою з корупцією?

— Ми бачимо неоднозначну картину. Безумовно, в процесі реформ присутній прогрес. Зокрема, електронні декларації, які повинні подавати близько півмільйона осіб. Однак у нас викликало питання, коли несподівано була прийнята поправка, що представники антикорупційних неурядових організацій раптом також повинні підпадати під зобов’язання подавати електронні декларації.

Міжнародна критика цієї поправки була доведена до відома президента України. І кілька днів тому під час прес-конференції він заявив, що це поправка поки недосконала, а також дав зрозуміти, що йде подальша робота. Ми це вітаємо. Але такі закони створюють враження, що тих, хто бореться з корупцією, хочуть взяти під більш сильний контроль або навіть познущатися над ними. Це не покращує імідж українського уряду. Тому добре, що Порошенко проголосив в цьому відношенні зміни.

— На Україні заборонили доступ до російських соціальних мереж та інтернет-сервісів. Це також викликало критику на Заході. Як ви оцінюєте цей крок?

— Я сильно сумніваюся, що це раціональний крок. Багато українських сімей мають контакти з Росією, родинні зв’язки… Тому не дуже зрозуміло, чому певні інформаційні можливості і російськомовні портали блокуються. Це виглядає як обмеження свободи дій громадян України. Я не думаю, що є необхідність вдаватися до таких заходів. І я вірю, що буде інтенсивний діалог з цим заходам, які викликали невдоволення багатьох західних оглядачів.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Загрузка...

Leave a Comment