Підліткова жорстокість і ризикована поведінка дітей. Як уберегти наших синів і дочок?

У нашій країні, на жаль, поширюються захворювання, обумовлені ризикованою поведінкою молоді, як-то: паління, наркоманія та алкоголізм, а через вагітність підлітків їм доводиться рано дорослішати та робити вибір між пологами і абортом, що в подальшому позначається на репродуктивному здоров’ї сім’ї. Крім того, загрози здоров’ю і навіть життю наших дітей виникають через небезпечні захоплення (наприклад, селфі на дахах багатоповерхівок чи електроопорах, транспорті, що рухається, тощо), через депресії та втрату сенсу життя й моральних орієнтирів, схильність до суїцидів. Це ті щоденні виклики, які голосові під загрозу існування нашої нації, і на які суспільство має реагувати вчасно й адекватно.

— Навіщо підлітки ризикують? Вони експериментують, самостверджуються і досліджують, — переконана психолог, бізнес-тренер, начальник відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ Академії ДПтС, керівник Центру психолого-соціальної допомоги «Ресурс» Світлана Ющенко. — Часто високий ризик — це побічний продукт загостреної пізнавальної діяльності. Підліток прагне пізнати себе, спробувати різні стилі життя, показати оточенню, що стає дорослим, підвищити ступінь самостійності. Емоційне реагування мозку підлітка на подразники істотно вище, ніж у дітей і дорослих. Звідси і безпричинні, на наш погляд, вибухи емоцій, образливість та демонстративна поведінка. Підлітки віддають перевагу дії з високим рівнем емоційної напруги, схильні до імпульсивних вчинків, включаючи експерименти з наркотиками та алкоголем. Вони рідко думали про можливі негативні наслідки своєї поведінки і не здатні їх оцінити в повній мірі через свою незрілість.

На думку психологів, розумний ризик є цінним досвідом: так молоді люди визначають і розвивають свою індивідуальність, але їм не завжди вдається залишитися в рамках розумного. Якщо ж наші сини й доньки не підозрюють, що їхня поведінка є небезпечною, завдання дорослих — звести до мінімуму можливі негативні наслідки такої поведінки, а це можливо тільки за умови, якщо між дитиною та батьками є довіра, гарна комунікація та теплий контакт, коли потребам підлітка приділяється належна увага. Ситуація ускладнюється тим, що ризик – у традиціях нашого суспільства, і ми самі, дорослі, часто не готові жити без ризику, самі є недобрим прикладом для наших дітей. У нашому суспільстві вживання алкоголю, як і паління, на жаль, часто вважається нормою. Реальна інформованість молоді про наслідки шкідливих звичок мала. Всього близько 10% підлітків считают, що ніколи не будуть ризикувати, тому що це неправильно.

Ще одна гостра проблема, що обурила чернігівців – жорстокі бійки між підлітками. «Люди не народжуються жорстокими, ця рису, а жорстокість — рису особистості, що характеризується байдужістю до страждань людей або прагненням завдати їм страждання, набувається під впливом оточення, — переконана психолог-консультант, гештальт-терапевт, доктор філософії, доцент Субботіна Інга. – Ви напевно помічали, що всі маленькі діти поводяться егоїстично, а найбільш агресивний вік, за твердженням канадських психологів, — це 2,5-3 роки. Справа в тому, що малюк нічого не знає про соціальні норми і заборони, тому від батьків залежить, наскільки їм вдасться виховати в дитині доброзичливість, милосердя, чуйність, вміння співчувати іншому. Саме тому основні причини підліткової жорстокості слід шукати у дитячо-батьківських відносинах та процесі сімейного виховання».

На думку науковця Інги Субботіної, батьки виховують лише власним прикладом. Якщо розповідати дитині про милосердя, а за годину сваритися чи битися, малюк є ятає лише конфлікт. І тоді конфліктність, агресивність стані звичним способом його поведінки. Діти, які зазнали жорстокості з боку батьків, також стають схильними до прояву агресії та жорстокості. Причиною формування жорстокості, як не парадоксально, може стати і «сліпа» батьківська любов. Коли батьки надмірно оберігають дитину, нав’язувати язливо про неї піклуються, то нехтують її індивідуальністю та самостійністю. Поступово у дитини зароджується бажання довести своїм батькам, що вона може чинити на свій розсуд і це часто виражається у жорстокій поведінці. Крім того, надмірна батьківська любов, вседозволеність, формує у дитини відчуття безкарності, що теж призводить до деструктивної поведінки. Інший полюс проблеми – байдужість до потреб дитини, ігнорування її думок і бажань.

Увагу на ще одну небезпеку для дітей і підлітків звертає старший викладач ЧНТУ, керівник школи інноваційної освіти «Rainbow» Олена Пономаренко. Це різноманітні гаджети та технології, без яких неможливо уявити сучасний світ: планшети, ноутбуки, мобільні телефони, а також спілкування в соціальних мережах, комп’ютерні ігри. Саме підлітки швидше за будь-якого дорослого орієнтуються в цьому технологічному світі, однак чи завжди використовують для собі на користь?

НАЖМИТЕ НА СТРЕЛКУ , чтобы читать далее

Загрузка...

Leave a Comment