Росія диктує свої правила на ринку ЄАЕС

0














Росія встановлює в ЄАЕС правила, які їй вигідні, вважають експерти. На їхню думку, дії РФ щодо захисту свого ринку ущемляють інтереси учасників євразійської інтеграції.В Євразійському економічному союзі (ЄАЕС) один конфлікт змінюється іншим. Федеральна митна служба (ФМС) Росії з лютого до 18 травня не брала видані у Вірменії, Білорусі, Казахстані і Киргизії документи про оцінку відповідності продукції вимогам єдиних технічних регламентів Митного союзу (МС). Постачальників з цих країн спрямовували за сертикатами в російські фірми.

Тепер ФТС запропонував запровадити єдину маркування на сільгосппродукцію, щоб захистити російський ринок від забороненої продукції. Підозрюючи союзників у реекспорті санкционных товарів з ЄС, Россільгоспнагляд веде нескінченні війни з імпортом з Білорусі — молоком, м’ясом, фруктами і не пропускає товари з України і Євросоюзу в Казахстан через територію Росії.

Учасники євразійської інтеграції незадоволені погіршенням умов експорту в РФ, оскільки порушується один з чотирьох принципів єдиного ринку — свобода переміщення товарів. На думку опитаних DW експертів, причина розбіжностей у тому, що Москва хоче диктувати союзникам по ЄАЕС власні правила гри і робить їх заручниками свого конфлікту з Заходом.

«Чортики з табакерки»

Незалежні аналітики вважають, що до жорсткого контролю імпорту, що поставляється з країн-учасників ЄАЕС, призвела війна санкцій, яку РФ веде з Заходом. Саме тоді з’явилися анекдоти про білоруських ананасах та устрицях, хоча раніше їх реекспорт з Білорусі в Росію під сумнів не ставилося. ЗМІ повідомляють про утиск інтересів Казахстану на російському ринку виробників алкогольної продукції і кондитерських виробів, а також реэкспортеров китайських товарів, зокрема автомобілів. З тих же причин була змушена скоротити свій експорт продукції з Китаю Киргизія. У Вірменії у зв’язку зі вступом до ЄАЕС говорять про накладені російськими партнерами зобов’язання щодо обмеження на транзит іранського газу в Грузію.

«Чортики з табакерки» вилізли після українських подій, коли Росія, захищаючи свій ринок від «санкционки», звела для євразійських виробників і експортерів штучні перешкоди», — говорить керівник казахстанської незалежної експертної групи «Оцінка ризиків» Досим Сатпаєв. В інтерв’ю DW він заявив, що ці бар’єри не були прописані ані в Митному кодексі, ні в договорі про створення ЄАЕС. Наприклад, в минулому році Росія ввела подвійний контроль вантажів при в’їзді на її територію з Казахстану. Всі товари з Казахстану на кордоні з Росією належало перевантажувати в російські транспортні засоби, що підвищувало вартість продукції і робило її неконкурентоспроможною.

За словами Сатпаєва, Росія нав’язує союзникам свої умови», виходячи з власних інтересів і власної політичної зовнішньополітичної авантюри з Кримом». Але це, вважає аналітик, не проблеми Казахстану і тієї ж Білорусі. «Ми в конфлікті з Заходом не беремо участь, у нас хороші відносини з Україною і з Євросоюзом, ми хочемо торгувати з Польщею, яблука з якою змушені тепер поставляти в Казахстан в обхід Росії», — говорить експерт.

Бажання російської митниці маркувати товари в ЄАЕС Сатпаєв назвав ще одним способом посилити контроль за рухом експорту в РФ. Експерт переконаний, що країни ЄАЕС стають заручниками зовнішньої політики Москви, яка висуває все нові вимоги до союзників.

«Нас весь час підозрюють у порушеннях російських антизахідних санкцій», — продовжує Сатпаєв. «Ніяка єдина маркування ЄАЕС та інші заходи контролю не врятують від підозр Москви, і нам знову доведеться доводити, що ми нікого не обманюємо», — нарікає він.

Спроба не вдалася

Білоруський економіст Сергій Чалий нагадав DW, що статутні документи ЄАЕС, розпочав роботу 1 січня 2015 року, передбачали вироблення єдиної політики у сфері економіки і відхід від двосторонніх відносин, які багато в чому залежали від особистих симпатій керівників: «Єльцин любив Лукашенко, а Путін не любить».

Сенс інтеграції полягає в тому, щоб для всіх були єдині правила. «Це був, по суті, договір про непанадении в економічній сфері — намагання створити систему, яка перешкоджала б ведення торгових воєн», — говорить експерт. Але ідея не спрацювала — конфлікти залишилися. На думку Чалого, поки проблеми більшою мірою стосуються зв’язків з Росією Білорусі та Казахстану, а не «новачків» — Вірменії та Киргизії.

Крім війни санкцій між Росією і Заходом, яка призвела до появи нових бар’єрів всередині ЄАЕС, Сергій Чалий вказав на ще одну лазівку для ведення торгових воєн — і фітосанітарний прикордонний контроль. «Росія користується ним «на всю котушку», так як сприймає торгівлю своїх союзників з іншими країнами як замах на її ринок», — підкреслив експерт.

«Навіщо такий союз?»

У експерта у сфері зовнішньої торгівлі, мінчанина Володимира Артюгина — своє бачення ситуації. «Євразійський економічний союз замислювався з благими намірами, а до скандалів і конфліктів веде погано прописана документація», — говорить Артюгин. Чиновникам з Євразійської економічної комісії — регулюючого органу ЄАЕС нічого не залишається, крім як обіцяти, «що в швидкості все виправиться, на те вони і чиновники».

Але насправді, вважає аналітик, півзаходів бути не повинно. Тобто Росія, ведуча санкционную війну із Заходом, повинна чітко сказати партнерам по інтеграції: або ви з нами, і тоді межа буде прозорою, — або ми відновлюємо митниці. «Ось це і є рішення проблеми — без напівзаходів», — переконаний Володимир Артюгин.

У свою чергу казахстанський експерт Досим Сатпаєв упевнений, що в результаті союзники Росії в ЄАЕС отримують не стільки вигоду, скільки додаткові проблеми, тому багато питань можна ефективніше вирішувати в рамках двосторонніх відносин. «Навіщо нам потрібен такий Євразійський союз, принаймні, Казахстану?» — задається питанням Сатпаєв.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий