За що киргизька влада образилися на ЗМІ

0














У чому киргизькі прокурори звинувачують журналістів? І чому загострення відносин влади з пресою відбувається саме зараз? Про це — в матеріалі DW.20 червня російська «Независимая газета» у статті, аналізує розпочався державний візит президента Киргизії в Москву, згадала про те, як днями Алмазбек Атамбаєв в Бішкеку, під час зустрічі з генсеком ООН, «двічі вжив слово «лайно» щодо киргизьких опозиціонерів і журналістів».

Це висловлювання не раз цитувалася та іншими ЗМІ як за межами Киргизії, так і в самій країні. Оглядачів турбує не лише форма висловлювання, які лунають з вуст першої особи держави, але і кампанія, розгорнута владою проти критично налаштованих до неї видань.

Позов проти Zanoza.kg та інших ЗМІ

За словами Чолпон Джакуповой, керівної громадським фондом «Правнича клініка «Аділет» в Бішкеку, влада діє через прокуратуру і суди. На сьогоднішній день подані позови стосовно цілого ряду видань — агентства 24.kg, Zanoza.kg. та ін.: «щодо журналіста Zanoza.kg Нарина Айыпа в загальній складності подано вже п’ять позовів. Був позов проти радіо «Азаттик» — версії «Свободи» для Киргизії, але потім приїхав керівник «Свободи» Томас Кент, зустрівся з президентом, після чого Атамбаєв сказав, що рекомендує Генпрокуратурі відкликати збуджений нею позов на захист честі і гідності президента, оскільки «Азаттик» став випускати збалансовані матеріали». Зараз, за словами Джакуповой, в правовій клініці у виробництві знаходиться вісім таких позовів. «Загальна сума цих позовів досягла 700 тисяч доларів», — говорить колишній депутат парламенту Киргизії (у січні 2017 року вона відмовилася від депутатського мандата. — Ред.), глава фонду «Правнича клініка «Аділет».

Міжнародне інформаційне агентство «Фергана» також потрапив в опалу в Киргизії, а його позаштатний кореспондент змушений покинути країну. «У травні у нас вийшла публікація про те, як в соцмережах на киргизькому мові з’являються коментарі із закликами «гнати сартов» (так там образливо називають узбеків), за те, що вони нібито погано поводяться по відношенню до киргизам. Автор, Улугбек Бабакулов, зробив огляд постів такого роду на Facebook, і ми опублікували скріншоти цих постів. Після цієї публікації в офіційних ЗМІ Киргизії почалося цькування кореспондента «Фергани», з подачею, що ми розпалюємо національну ворожнечу перед річницею подій (міжетнічних зіткнень червня 2010 року, відбулися між етнічними киргизами і узбеками, що проживали на півдні Киргизії. — Ред.)», — розповів DW головний редактор «Фергани» Данило Кислов. До цієї кампанії, продовжує він, приєднався президент країни. Хоча Улугбек Бабакулов, по суті, виконав роботу за спецслужби та міліції, які повинні самі виявляти елементи розпалювання національної ворожнечі в соцмережах.

Переслідування журналіста за розпалювання національної ворожнечі

«Ця кампанія тривала кілька тижнів, із закликами покарати журналіста за непатріотизм. В його адресу в Facebook з’явилися погрози вбивства, і при цьому проти нього замаячило кримінальне переслідування, і ми порадили йому виїхати. Він покинув республіку, а через день на нього було відкрито кримінальну справу за звинуваченням у розміщенні екстремістських матеріалів, що розпалюють національну ворожнечу. Паралельно з цим один з районних судів Бішкека заблокував наш сайт», — говорить Кислов.

За його оцінкою, ситуація навколо «Фергани» — це один з епізодів цькування незалежних ЗМІ Киргизії перед президентськими виборами, які призначені на 15 жовтня 2017 року. А на «закручування гайок» існує замовлення влади, яка хоче на виборах просунути потрібного їй кандидата від пропрезидентської партії. «Міжнаціональний питання є для цього дуже зручним приводом. Тим більше, ми багато писали про триваючі порушення прав узбеків на півдні Киргизії. У конфлікті 2010 року, за оцінками міжнародних комісій, більше постраждали узбеки, ніж киргизи. Але у киргизьких націоналістів і деякої частини представників влади склалася думка, що «Фергана» підтримує узбецьке меншість, яке вони називають «сепаратистами» і яке оголошено в Киргизії основним винуватцем тих подій», — підкреслює журналіст.

Президент Киргизії став вразливий

Втім, крім національного питання, є й інші теми, які стали небезпечними для киргизьких ЗМІ. «Найбільший позов — це позов до видання Zanoza.kg, що складається з редакції газети «Вечірній Бішкек», яка нещодавно зазнала фактично рейдерському захопленню. Цей позов редакція, мабуть, програє, і тоді вже не зможе відновити роботу. Удар по ній — це дуже відчутний удар по незалежним ЗМІ Киргизії, а іншим на це прикладі показано, як себе треба вести. Zanoza.kg звинувачують в образі президента. Президент став дуже вразливий», — зазначає Данило Кислов.

«Хтось із журналістів починав розслідування корупційних скандалів, які пов’язані з владними структурами, хто брав інтерв’ю у опозиційних політиків, які критикували президента», — перераховує причини, за якими влади порушували проти ЗМІ судові позови Чолпон Джакупова. При цьому ми, юристи, наполягаємо на тому, що, наприклад, за конституцією 2010 року у генпрокуратури немає повноважень подавати позови про захист честі і гідності президента.

«Честь і гідність належать фізичним особам, а фізичні особи перед законом рівні, тому президенту необхідно самому звертатися з позовом до прокуратури, як будь-якому іншому громадянину. А Генпрокуратура може подавати такі позови лише для захисту осіб, які визнаються недієздатними. Але президент не може бути недієздатним! Йде грубе порушення конституції, і, тим не менш, все це «прокатує» у судах», — вважає правозахисниця.

Революціонери прокурорів і мовчазний генсек ООН

На її думку, судова система зараз грає на руку владі проти ЗМІ ще й тому, що за останні шість років, після того, як керівництво держструктур прийшли революціонери, стало звичним, що «натовп втручається в судовий процес, тисне на суддів, б’є адвокатів». «У правоохоронні структури стали залучатися люди, можливо, дуже хорошим революційним минулим, але за відсутності правової культури і досвіду. До цього існував професійний ценз. Генпрокурором не міг стати чоловік, який не пропрацював в органах прокуратури менше п’ятнадцяти років. А зараз їм надається чоловік, який жодного дня у цій системі не працював. Не кажучи вже про співробітників нижчих ланок», — вважає співрозмовниця DW.

Вона повідомила, що про пресинг на ЗМІ в Киргизії вже проінформовані міжнародні інституції, включаючи структури ООН. З цього приводу висловилися ряд правозахисних організацій за кордоном. Однак, на жаль, коли в регіон в червні приїжджав генсек ООН Антоніу Гутерріш, він вперше зустрівся з правозахисниками, зазначає Чолпон Джакупова. «І коли у Бішкеку під час спільної прес-конференції Алмазбек Атамбаєв дозволив собі в грубих виразах охарактеризувати опозиційних політиків і журналістів, і дав зрозуміти, що всіх їх посадить, що офіси правозахисників прослуховуються, генсек ООН промовчав, а потім назвав зусилля Киргизії з розвитку демократії заслуговують поваги. Ми досі перебуваємо в шоці», — сказала керівниця правової клініки «Аділет».

У свою чергу Данило Кислов повідомив DW, що «Фергана» зараз шукає адвоката, який міг би виступати в Киргизії від її обличчя, і має намір опротестувати рішення суду Бішкека.

Хочете отримувати новини та аналітику DW на екран смартфона? Підпишіться на наш канал в Telegram: DW Центральна Азія

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий